Ремонт: обираємо шпалери разом

Цей опоряджувальний матеріал надзвичайно популярний, оскільки йому характерна багатоплановість. Зокрема, шпалери можуть стати єдиним акцентом у мінімалістичному інтер’єрі або слугувати доповненням у вигляді ефектного фону для меблів і предметів. Усе про шпалери та особливості їхнього вибору можна дізнатись у цій статті.

Хто придумав шпалери?

За тисячу років до нашої ери з'явилися перші шпалери з тканини. Вважається, що батьківщина цього матеріалу – Ассирія та Вавилон. Звісно, покриття на той час можна було назвати шпалерами лише умовно – це були полотна з грубих ниток із примітивними чорно-білими візерунками.
 І лише в 11-му столітті люди придумали декорувати стіни кольоровими полотнами, прикрашеними химерними орнаментами та біблійними сценами. 

Технології виробництва шпалер розвивалися вкрай повільно – лише за два століття після появи перших зразків текстильних покриттів виникло фабричне виробництво. Цікаво, що шпалери буквально ткалися по певним художнім полотнам та виготовлялися лише на замовлення. Наприклад, на початку 16-го століття у Фландрії ткалися з полотен Рафаеля, які він спеціально підготував для прикраси Сикстинської капели. За "виробничий процес" відповідав нідердандський художник Бернгард Ван Олей. Тканинні настінні декорації були надзвичайно дорогими і незабаром винайшли альтернативний спосіб виробництва – художник фламандської школи живопису Ван Ейк запропонував не ткати візерункове полотно, а розписувати вже готову матерію. Саме цей винахід започаткував процес випуску "друкованих" шпалер.

Історія появи паперових шпалер

Історія паперових шпалер почалася в Китаї, під час правління імператора Хоті. У цей час китайці винайшли папір (робили його з ниток та кори дерев). Паперовими листами обклеювалися стіни, а на них малювали картини та ієрогліфи. Секрет виготовлення паперу охоронявся китайцями протягом шести століть – ні купити, ні впізнати його хитрістю не можна було.

Про те, як робити папір, світ дізнався лише в сьомому столітті – кілька військових поразок китайців змусили їх розкрити секрет спочатку японцям, а потім – арабам. А араби продали технологію до Андалузії, і на території Іспанії запрацювали перші паперові млини.

Що ж до "оригінальних" китайських шпалер, то вони були вперше ввезені англійцями. І заповзятливі виробники шпалер з Туманного Альбіону довго нікому не поступалися першістю. Але покриття все ще залишалися надто дорогими – вся справа була в тому, як робили шпалери: спочатку друкували папір, а потім його розфарбовували вручну спеціально виготовленими трафаретами.

А в 17-му столітті підданий англійській корони Цанер вигадав нові види шпалер на стіни – паперові тканини, так званий фальшивий шовк. Для його одержання папір ґрунтувався та поверхня обсипалась обрізками шовкових ниток. Виходила "шляхетна матерія" - подібні зразки прикрашали Лувр та замок Рішельє. Також Цанер запропонував друкувати малюнок на поверхні, використовуючи дерев'яний штамп, покритий фарбою. Втім, його особистим винаходом це важко назвати – малюнки на шпалерах китайці навчилися штампувати ще в 10-му столітті.

Перша гільдія шпалерників з'явилася у Франції на початку 17-го століття. Але про масовий випуск рулонів тоді ще й не думали – матеріал вироблявся шматками і не приклеювався на стіну, а кріпився на дерев'яний каркас. Популярними малюнками на той час були фактури штукатурки та цегли, імітація архітектурних елементів. А у 18-му столітті популярними були пасторальні мотиви. Після цього — настала ера флори та природного каменю – найзатребуванішими орнаментами стали квіткові.

Технічні можливості для випуску шпалер у рулонах з'явилися тільки в 17-му столітті – спочатку гравер із Франції Папільйон придумав матриці для безперервного друку малюнка, потім там же з'явилася машина для виготовлення рулонів. І лише в 1839 році друкар із Англії на прізвище Престон встановив у машину для друку циліндричні валики – вийшов прообраз сучасних друкарських верстатів. 

А історія вінілових та флізелінових покриттів належить вже двадцятому століттю. Так, комерційне використання вінілу почалося після 1933 року, коли продукт був запатентований фірмою "B. F. Goodrich Company". А перші вінілові шпалери з'явилися в США після Другої світової - спочатку це було щільне поліетиленове покриття, а сьогодні шар вінілу - мікропористий.

Вибір шпалер за способом нанесення 

Процес оздоблення стін шпалерами відбувається методом наклеювання їх на поверхню за допомогою клею. Зазвичай структура сучасних шпалер складається з одного або двох шарів, із паперовою чи флізеліновою основою. Є види шпалер із багатошаровою структурою. Цей чинник зумовлює спосіб нанесення матеріалу. Клейова суміш може наноситися кількома способами: на полотно, на стіну, або нею проклеюються і полотно, і стіна.

Нанесення клею на полотно використовується для наклеювання паперових шпалер. Полотно ретельно покривається клеєм, після чого його необхідно залишити на кілька хвилин до повного просочення клейовою сумішшю. Наступним етапом є безпосереднє наклеювання полотна на стіну.

Наносити клей тільки на стіну можна, якщо використовуються флізелінові шпалери. Цупкість матеріалу дає можливість приховати недоліки поверхні, на відміну від паперових шпалер, які не в змозі замаскувати нерівності стіни.

Під час наклеювання вінілових шпалер на паперовій основі, клей треба наносити на зворотну сторону полотна та на стіну. Якщо основою вінілових шпалер є флізелін, то все полотно можна не змащувати, а обмежитися тільки краями. Це забезпечить краще закріплення полотна на стіні.

Наклеювання шпалер потребує акуратності та певних навичок. Якщо є сумніви на цей рахунок, то варто звернутися до спеціаліста. Досвідчений маляр може порадити, які шпалери найкращі, виконає відповідні підготовчі та виробничі етапи, що гарантуватиме якість опоряджувальних робіт.

Вибір шпалер за стійкістю

Стійкість покриття є важливим показником, який обов’язково треба враховувати перед тим, як вибрати шпалери для певного приміщення. Адже естетична сторона втрачає свою першочерговість, якщо в кімнаті присутня підвищена вологість чи стіни потрібно часто очищати через високу прохідність.

Основні класифікації шпалер за стійкістю такі:

• зносостійкі — призначені для сухих приміщень із середньою та великою прохідністю, їх можна очистити за допомогою сухої щітки чи ганчірки;
• водостійкі — виготовлені з матеріалів, які витримують дію вологи. Вони ідеально підходять для ванних кімнат і кухонь, де спостерігається підвищена вологість. Їх можна протирати мокрою ганчіркою, проте в догляді мийні засоби не використовуються;
• мийні — використовуються в кухнях, коридорах, де може бути потрібне часте чищення поверхонь. Такі шпалери можна очищувати за допомогою мийних засобів.

Крім того, шпалери можуть класифікуватися за стійкістю до дії світла. Такі шпалери використовують у приміщеннях із високим рівнем освітлення, наприклад у кімнатах із панорамними вікнами. У громадських приміщеннях для оздоблення часто використовують важкозаймисті варіанти шпалер.

Ширина полотна і довжина рулону

Стандартна ширина рулону шпалер становить 53 см. Деякі моделі європейського виробництва мають ширину 70 см. Флізелінові шпалери часто виготовляють із більшою шириною полотна — 106 см.

Довжина полотна шпалер може варіюватися від 10 метрів до 25 метрів. Також є шпалери, які продаються у формі панелей або відрізків різної довжини та ширини. Тож, знаючи параметри, можна визначити площу покриття. Під час підрахунку необхідної кількості рулонів варто брати до уваги висоту приміщення, оскільки з кожного рулону можуть залишатися невеликі шматки шпалер. Отже, цілих полотен вистачатиме на меншу площу. Залишки можна використати для обклеювання стін за батареями, над дверима або вікнами.

Види шпалер за матеріалом

Наклеювання шпалер — один із найшвидших способів оздоблення стін, який не потребує кардинального ремонту. Але перед тим, як підібрати шпалери, варто знати, які із них найбільше підходять для приміщень різного призначення.

Паперові шпалери бувають двох основних видів — одношарові та двошарові. Саме серед паперових шпалер можна зустріти найбільшу кількість кольорів та оригінальних декорів. Є однотонні, візерунчасті та структурні (рельєфні) та навіть фосфоресцентні. До недоліків паперових шпалер можна віднести складність догляду. .

Флізелінові шпалери. Цей вид шпалер відрізняється від шпалер на паперовій основі використанням спеціального матеріалу — флізеліну. Вони виготовляються з високоякісних нетканих матеріалів, які містять поліестер. Такий склад забезпечує стійкість до різних пошкоджень, включно з механічними та хімічними. Тому флізелінові шпалери стануть гарним та практичним декором стін у вітальні, спальні.

Вінілові шпалери — це декоративне покриття для стін, виготовлене зі спеціального вінілового компонента. Цей високотехнологічний матеріал має багато переваг, що робить його популярним серед декораторів, дизайнерів та споживачів. Завдяки своїм властивостям вінілові шпалери ідеально підходять для таких приміщень, як кухні, ванні кімнати, прихожі та коридори. У роботі використовується спеціальний клей із високими клейними показниками.

Текстильні шпалери особливо підходять для класичних і вишуканих інтер’єрів. Їхньою відмінною рисою є досить висока ціна. Вони виготовляються на паперовій або флізеліновій основі, на яку нанесена тканина. У цій групі товарів виділяються велюрові шпалери, які надають інтер’єру елегантності. Тканинне покриття може бути виготовлене з натуральних волокон, таких як льон і шовк. Дешевші текстильні шпалери виготовляються із синтетичних волокон — поліпропілену або віскози.

Склошпалери — довговічні. можна фарбувати, причому це можна робити кілька разів і рельєфний малюнок буде чудово зберігати свою фактуру. Шпалери зі скловолокна стійкі до вологи, подряпин і стирання, забезпечують циркуляцію повітря. Ідеально підходять для стін у приміщеннях, що піддаються інтенсивній експлуатації, можуть прослужити до 30 років.

Рідкі шпалери. Будівельним матеріалом є натуральне волокно, в основному бавовна й целюлоза. Рідкі шпалери допомагають згладити недоліки стіни — подряпини, порожнини або тріщини. Стіни, обклеєні рідкими шпалерами, не відбивають звук, демонструючи добрі звукоізоляційні властивості. Оскільки рідкі шпалери мають низький рівень водостійкості, їх не рекомендують використовувати в кухнях чи ванних кімнатах. Шпалери мають форму сипучого порошку, який перед нанесенням необхідно змішати з теплою водою. Перевагою таких шпалер є простота монтажу та демонтажу покриття.

Бамбукові шпалери. Бамбук — екологічний матеріал із відмінними шумо- та теплоізоляційними властивостями, що не містить шкідливих речовин. Бамбукові шпалери є безпечним вибором для домашнього використання, які не шкодять довкіллю.

Вони легко встановлюються та демонтуються, що робить їх зручними для використання. Можуть прослужити багато років, не втрачаючи своєї якості. Для збереження природного вигляду їх потрібно регулярно протирати вологою ганчіркою та видаляти пилові відкладення.

Фотошпалери — це друковані зображення на паперовій або нетканій основі, які використовуються для декорування стін у внутрішньому приміщенні. Фотошпалери зазвичай наносяться за допомогою клею, а їх розміри можуть коригуватися під розмір стіни.

Під час вибору шпалер можна розглянути й інші їх види, які з надлишком пропонує ринок. Серед них можна зустріти акрилові, коркові, металізовані, аерозольні чи так звані японські шпалери. Вибір за вами!