ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

13:17 12.03


У Диканьці згадали героїв і висадили новий дуб Мазепи

У Диканьці відзначили 100-річчя з дня висадження пам'ятного дуба на честь Тараса Шевченка. Та згадали про ще одне символічне дерево - місцевий дуб Мазепи. 11 березня 2017 року історичну справедливість відновили.

10 березня в Диканьці представники влади та місцевого краєзнавчого музею згадали про ювілей - 100-річчя з дня висадження знаменитого дубу Свободи, проте відмовилися говорити вголос про інші події, що сталися в місті того ж дня, у 1917 році. Воно й не дивно, адже відомості щодо дуба Івана Мазепи приховувалися з 20-х років минулого століття.

Історичні дані вдалося встановити полтавським краєзнавцям. Один із них – Григорій  Титаренко, родич тієї людини, що власноруч посадила дуб Мазепи. Заради відновлення історичної справедливості та вшанування пам'яті загиблих патріотів Григорій Володимирович організував захід, на якому запропонував через сто років знову висадити дуб Мазепи.

Як тільки було проголошено про створення Центральної Ради, у Диканьці висадили два дерева на честь видатних українців. Одне з них - дуб Свободи на честь Тараса Шевченка, який і нині можна побачити в центрі сучасної Диканьки. В іншому місці Григорій Маяр, що входив до групи місцевих козаків та повстанців-патріотів, організував мітинг і посадив дуб Мазепи, який викорінили за два роки потому, бо комуністи оголосили гетьмана зрадником держави

– зазначив у своєму виступі полтавський журналіст та краєзнавець Григорій Титаренко.

Григорій Маяр був членом так званої "групи дев'ятнадцятьох диканьчан", що складалася з козаків та есерів, які відстоювали українську державність, за що були засуджені радянською владою до страти.

Головним був диканьський козак, учасник війни Григорій Момот. Він створив у 1918 році в Диканьці Козацьку сотню, з якою став на захист Української Держави гетьмана Скоропадського. Пізніше, вже під прапором Симона Петлюри Григорій Момот продовжив боротьбу за самостійну Україну. Але тоді, на жаль, не судилося відстояти нашу незалежність. Серед цих "дев'ятнадцятьох" найбільш активними були козаки Максим Кішик (дядько літератора та краєзнавця Василя Кішика) та Авраменко, а також Григорій Маяр – із 1905 року член "партії есерів" 

– розповів краєзнавець-дослідник Олекса Пугач.

За словами дослідника, ініціативу Григорія Маяра підтримали інші члени УПРС. Серед них – Данило Бражник, 1872 року народження, Климентій Завгородній, 1878 року народження, Харитон Муха. Науковець сподівається відшукати їхніх нащадків.

Пізніше слідчий Зелов, який вів справу повстанців – сержант держбезпеки, начальник міжрайонної оперативної групи по боротьбі з політичним бандитизмом, не маючи ніяких річдоків у справі, навіть видав довідку про це, де вказав — "никаких вещдоков по данному делу нет". Проте, в 1938 році проти цієї групи з 19 осіб відкрили справу, як проти контрреволюціонерів, що готували повстання, та засудили всіх до вищої міри покарання – розстрілу.

Ця організація була, по суті, групою однодумців, які готові були очолити  повстання та рвати на шматки ту владу, яка знущалася з селянства. Адже в 1929-30 роках почалася колективізація, коли людей "розкуркулювали" – забирали майно в селян, у 1932 році розпочався Голодомор. Селянство кипіло – якась іскра і, здавалося, все готове було спалахнути. Але – знову не судилося, бо посіпаки агентури скрізь працювали. Їх всіх дев'ятнадцятьох заарештували в одну ніч. Далі – коротке слідство, суд і за півтора місяця їх розстріляли. Я хочу, щоби про цих людей знали та пам'ятали

– сказав Олекса Пугач.

На захід, присвячений пам'яті полеглих героїв, із Кропивницького приїхав онук Григорія Маяра – уродженець Диканьки 77-річний Віктор Маяр зі своїм сином Юрієм.

Мені розповіла про це моя мама. Вона, звісно, була тоді мала, але багато чого запам'ятала. Перш за все, у той день посадили дуб Свободи на честь Шевченка, а потім пройшли пішою ходою через Наражівку та навколишні села, і тут, неподалік цього місця, висадили ще один дуб, на честь Івана Мазепи. Після того хода пройшла через Бровар на Чигрівку та повернулися в Зелений парк, де провели мітинг. Коли ж владу в Україні захопили комуністи, цей другий дуб просто викорінили та знищили

– поділився спогадами Віктор Андрійович.

І хоча на тому місці, де від самого початку у парку був висаджений дуб Мазепи, вже давно стоять приватні будинки, активісти знайшли місцину неподалік – це в майбутньому і буде новий парк. Перші дерева вже висаджені – де особисто Віктор Маяр вкопав дубовий саджанець на честь українського гетьмана.
Поминальну літію за упокой Івана Мазепи та людей, які століття тому долучилися до вшанування його пам'яті, відправив Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір.

Ми зібралися тут так само, як століття тому зібралися люди, які, утверджуючи свою віру в те, що Україна буде незалежною державою, встановили тут символ волі та незалежності. Зараз Україна має важке випробування – виборює кров'ю свою незалежність, яка свого часу була нам дана як дар Божий, без крові, хоча наші предки пролили багато крові за цю незалежність. Але ми не цінували цей дар: не цінували своєї мови, не шанували культури, не піклувалися про те, щоб у нас була одна-єдина Церква. Наші сусіди двадцять п'ять років тому розкололи Українську Церкву. Господь нас учить, що всяке благо потрібно виборювати зусиллями. І тому ми сьогодні страждаємо, наші воїни віддають своє здоров'я та життя, щоб наші діти були з нами, щоб вони жили у вільній державі, а не в рабстві

– сказав Владика Федір.

Також священик підняв тему анафеми, яку наклала на гетьмана Івана Мазепу Російська православна церква за наказом царя Петра І.

Московські анафеми не мають ніякого відношення до Бога і до Церкви. Це – пропагандистські політичні акції, метою яких є залякування людей. Коли Мазепа уклав угоду з імператором Карлом ХІІ, це не була зрада Петра І гетьманом. Бо російський цар задовго до того торгував Україною, пропонуючи її різним державам, щоби вони були союзниками у війні зі шведами. Така була політика. Московська церква в Україні вважає, що Мазепа – зрадник. Петро І віддавав накази Церкві, щоби накладали анафему на людей, які не догодили особисто йому. Інколи була парадоксальна ситуація: за пам'ять Мазепи молилися у російських храмах – тому ж київському Нікольському соборі, що був збудований гетьманом – і наприкінці служби проклинали його

– зазначив Архієпископ Федір.

На пам'ятний захід також завітали артисти. Кобзар Іван Новобранець заспівав козацьких пісень, а Народний артист України, актор Полтавського музично-драматичного театру імені Гоголя Василь Голуб в образі гетьмана незабутньо прочитав поезію авторства Івана Мазепи "Дума". Примітно, що Василь Григорович народився не просто в Диканьці, а навіть в будинку, що знаходиться буквально поруч із місцем, де висадили мазепинський дуб.
Провела захід педагог Диканьської загальноосвітньої школи, колишня заступниця голови Диканьської РДА (2014- початок 2016 років), активістка місцевого Майдану Тетяна Бєляєва.

Я взагалі не байдужа до таких подій. У 2014 році організовувала віче в Диканьці, як заступнику голови РДА мені в минулому доводилося організовувати різні заходи, тож маю досвід. Я дуже поважаю гетьмана Івана Мазепу як історичну постать, тому залюбки долучилася до акції

– пояснила пані Тетяна.

Представники ж міської та районної влади проігнорували цей захід. Про причини активісти-організатори лише здогадуються. Єдиним топ-чиновником, який завітав на акцію, та й то - як приватна особа, був голова Диканьської районної ради.

Про цей захід я дізнався з районної газети "Трудова слава" і прийшов подивитися, скільки людей прийде. Не за радянськими традиціями примусового "вшанування", а саме за покликом серця. Я нікому не говорив про це, прийшов як приватна особа. Це дуже важливий момент – вшанування таких людей. Схиляю голову перед Тетяною Бєляєвою, яка сама в Диканьці все організувала. Зі свого боку обіцяю, що ми опікуватимемося цим деревом. Буквально в понеділок поставимо стовпчики та зробимо огорожу навколо молодого дуба

– пообіцяв голова Диканської райради Станіслав Муха.

Фото автора

історія, ювілей, пам'ять, Іван Мазепа, Диканька

За темою:

  • У Полтаві відкрили пам'ятник Леву Вайнгорту
  • Полтавці долучилися до загальноукраїнської акції "Засвіти свічку"
  • На Полтавщині вшанували пам’ять жертв Голодоморів
  • Топ-5 за тиждень :









    Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.