За матеріалами справи, військовий служив старшим водієм взводу протитанкових керованих ракет. 30 грудня 2025 року він без дозволу командування залишив місце дислокації підрозділу та до служби не повертався.
29 вересня 2026 року чоловік добровільно прибув до ДБР і повідомив про себе. Його дії кваліфікували як самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
У суді військовий визнав провину та заявив про бажання продовжити службу. Раніше до кримінальної відповідальності за СЗЧ або дезертирство його не притягували. Крім того, командир військової частини письмово погодився прийняти його для подальшої служби.
Згідно з частиною 5 статті 401 КК України, за таких умов військовослужбовець може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо вперше вчинив таке правопорушення, добровільно заявив про намір повернутися та отримав згоду командира.
Суд задовольнив клопотання прокурора, звільнив чоловіка від кримінальної відповідальності та закрив провадження. Після набрання ухвалою законної сили військовий має прибути до нової частини протягом 72 годин, повідомляє Єдиний державний реєстр судових рішень.
