В'ятрович: "Центр Полтави будувався навколо імперських символів"

Знесення, перенесення, перебудова … Такі пропозиції все частіше звучать щодо монумента Слави у центрі Полтави. Його спорудили в 1811 році на честь сторіччя перемоги Петра І в Полтавській битві. Не всі підтримують зміни щодо цього моменту. У будь-якому випадку зараз вони практично не здійсненні, адже монумент занесений до Переліку пам’яток культурної спадщини національного значення (Державний реєстр нерухомих пам’яток України, охоронний номер 160010-Н).

Ситуацію для Новин Полтавщини прокоментував народний депутат України, член комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики ВР, Голова Українського інституту національної пам’яті у 2014-2019 роках Володимир В’ятрович.

Чи сприятливе нинішнє законодавство щодо знесення/перенесення таких пам’ятників як монумент Слави, тобто з урахуванням його імперського наративу та статусу пам’ятки національного значення?

Публічний простір має величезний вплив на формування світогляду людей. Від того, які символи, візуальні образи, наративи нас оточують, напряму залежать наша ідентичність і наше майбутнє. Звільнення публічного простору від російських колоніальних символів і наративів є важливою частиною нашої війни за незалежність, за право бути собою.

Ухвалений сім років тому закон про декомунізацію передбачає звільнення публічного простору від символіки комуністичного режиму. Але комуністичний режим – лише одна із форм російської імперії. Потрібно від декомунізації перейти до деколонізації України і позбутися всіх символів російського панування.

Поки що відповідного Закону не ухвалено. Тому, якщо об’єкт є пам’яткою національного значення, формально він підлягає охороні і захисту, навіть якщо має виразно імперський, антиукраїнський зміст. І уряду бракує законних підстав для рішення про виключення пам’ятки з реєстру. Безумовно, цю ситуацію треба змінювати. Процедура виключення з реєстру чи перенесення монументів, які є символами російського поневолення України, має бути спрощена.

Чи очікуються зміни в законодавстві, які змінять ситуацію?

Коли і як це буде зроблено, залежить від політичної волі Верховної Ради і перш за все керівної монобільшості.
Тиждень тому парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про заборону географічних назв, пов’язаних з Росією і її імперською політикою. При чому вирішено до другого читання істотно розширити цей проєкт, передбачивши в ньому в тому числі механізми звільнення публічного простору від російських назв і символів.

Понад 20 депутатів із різних фракцій, і я в тому числі, подали узгоджені в рамках робочої групи поправки, що передбачають у тому числі і відповідні процедури демонтажу чи перенесення символів російського панування.

У деяких випадках це буде складне завдання. І центр Полтави – якраз один з таких випадків, адже він у ХІХ столітті будувався саме навколо цих імперських символів, і перш за все пам’ятника російської слави. У кожному конкретному випадку потрібно ухвалювати оптимальне рішення, яке дозволить звільнити наші міста від символів російського панування і водночас зробити це максимально цивілізовано. Одним із таких рішень може буде перенесення того чи іншого пам’ятника до музею просто неба.

Зауважу, що йдеться, звичайно не про будь-які пам’ятники, створені в період російського панування, а виключно про ті, які присвячені загарбницькій російській політиці або особам, які її здійснювали чи прославляли.

Думаю, ми маємо всі шанси ухвалити в другому читанні якісний закон, і дати в руки місцевим громадам інструменти, що дозволять перевести ту стихійну деколонізацію, що зараз відбувається знизу, у чітке “правове русло”.

Анатолій МІШИН