"Гелон-фест" відвідали майже десять тисяч гостей. ФОТО

В історико-культурному заповіднику "Більськ", що розкинувся на мальовничих пагорбах Котелевщини, цими вихідними лунало гучне свято – тут відбувся етнофестиваль "Гелон-фест". Організатори свята зазначають, що загальна кількість людей, які приїхали на етнофестиваль, сягає десяти тисяч осіб, а географія гостей різноманітна – в організованих туристичних групах тут представлені Харків, Київ, Одеса, Хмельницький та майже всі райони Полтавщини, а також багато приватних відвідувачів.

Захід зовні найбільше скидається на "Сорочинський ярмарок в мініатюрі". Тут розгорнули містечко майстрів – членів НСМНМУ, в якому можна було не лише придбати вироби майстрів народного мистецтва, але й взяти участь в численних майстер-класах.

Трохи подалі розкинулися ятки з різноманітним крамом, а на фудкорті можна було поласувати стравами-гриль та галушками, в парку атракціонів організували розваги для малечі.

Серед фестивальних наметів розташували й імпровізований музей археологічних знахідок – відновлені з черепків гончарні вироби, а також копія знайденої в Більську бронзової чаші привертали увагу відвідувачів. На оглядових валах городища, які першими бачать туристи,  встановили стаціонарну інсталяцію – "Долина предків" авторства заслуженого майстра народної творчості України Івана Чеха. Інсталяція не претендує на історичну достовірність чи точну схожість і є суто художнім творінням – за малюнками та світлинами з різноманітних досліджень майстер створив своє бачення скіфських фігур.

Наш фестиваль зростає, і я дуже вражений – не бачив таких колоритних виступів навіть в Італії, Німеччині та інших країнах. Це говорить про те, що тільки культура може піднімати держави з колін. А Полтавщина – оаза української культури. Ми добре знаємо і Решетилівку,і Опішню, і гоголівські місця, і Сорочинський ярмарок, і Котляревського і всіх-всіх-всіх. А тепер зібралися на цій теплій від сонця та гостинності території древного поселення.  Я вважаю, що тільки в культуру ми повинні вкладати кошти, тому що культура виховує людей, вона прибирає агресію. Ми повинні бути лагідні й добрі

– сказав у вітальному слові Микола Білокінь, заступник голови Полтавської ОДА.

Чільне місце "Гелон-фесту" надали сценічному майданчику, а за допомогою солом'яних тюків організували амфітеатр для глядачів. На головній сцені заходу виступили артисти Полтавської філармонії, Полтавського академічного театру ляльок, симфонічний оркестр Полтавського музичного училища, гурт "Маланка" Полтавської державної аграрної академії, гурти "Шпилясті кобзарі" та "Живі барабани", а також сольні виконавці – Олександр Кварта та Катя Чилі.

Модельна агенція "Століття краси" представила колекції одягу – "Феєрію льону" модельєрів Юрія Матвєєва та Олени Гопей, а також "Писанку" студентів факультету технології та дизайну Полтавського державного педагогічного університету.

Родзинкою концертної програми стала театралізована постановка студентів Гадяцького коледжу культури і мистецтв, що розповідає про скіфську історію, в якій використані історичні матеріали, народні обряди, а також сучасні твори мистецтва – від віршів Ліни Костенко до "Скіфської сюїти" Сергія Прокоф'єва. На завершення вечора зведений хор учасників концерту потужно виконав пісню "Реве та стогне Дніпр широкий".

На окремому майданчику організували кінне шоу – майстерність джигітовки демонстрували вихованці кінного театру "Чотири підкови". Серед інших цікавинок фестивалю – велосипедні екскурсійні тури територією городища, а для любителів відпочинку просто неба організували наметове містечко,  причому "залізних коней", а також намети та інше туристичне приладдя можна було орендувати тут же.

Свято проводиться втретє, але другий рік поспіль. У 2017 році  на просторах Більського городища відбулося одразу два заходи під егідою "Гелон-фесту" – заходи до Дня Європи і, власне, перший етнофестиваль.

Спочатку ми брендували цей фест – вирішили зробити захід і подивитися, чи приїдуть люди. Насправді вийшло вдало, презентували ще й Полтавський симфонічний оркестр і зрозуміли, що люди хочуть бачити такі локації – природній ландшафт, нашу історію. Тому це вже третя локація і, думаю, далі перебиратися не будемо, тільки розбудовуватимемо

– розповіла директор Департаменту  культури та туризму Полтавської ОДА Валентина Вождаєнко.

Після вдалого минулорічного старту депутатський корпус та голова ОДА вирішили підтримати розвиток та брендування заходу. Сам "Релон-фест" цьогоріч обійшовся обласному бюджету в 400 тисяч гривень (до попередньо виділених ста тисяч за дозволом Валерія Головка знайшли ще 300 тисяч гривень).

В подальшому саме на цьому полі буде розбудований музей під відкритим небом – дерев'яні фігури Івана Чеха є частиною майбутнього парку. За результатами геофізичної зйомки видно, що на цьому полі є "аномалія" – знаходиться ще один цікавий для археологічних робіт об'єкт, схожий на залишки скіфського житла. Розкопки плануються на липень поточного року – тут працюватиме цьогорічна археологічна школа, після чого об'єкти планують музеїфікувати – ймовірно, після досліджень їх залишать відкритими для оглядин туристами, помістивши під скло.

Валентина Вождаєнко вважає, що Більський заповідник в питаннях фінансування зараз є одним з кращих в Україні: придбані металошукачі, є власний квадрокоптер, на черзі придбання автомобілю – на це вже виділено 1,1 мільйона гривень.

Ці заходи провели на виконання прийнятої в грудні 2017 року "Програми збереження та популяризації Більського городища на 2018-2022 роки". Яка передбачає покращення матеріально-технічної бази, а також розширення наукових досліджень.

До цього року дослідження проводилися, в основному, силами археологічних експедицій і практик університетів, силами ентузіастів та волонтерів. Зараз обласною радою виділено 600 тисяч гривень на проведення досліджень – ми оплачуємо, люди проводять дослідження, а всі знахідки передають у фонди заповідника "Більськ" і готують публікації й звіти

– розповів Ігор Корост, директор КУ "Історико-культурний заповідник "Більськ"" Полтавської обласної ради.

Якщо раніше спочатку проводилися археологічні дослідження, за результатами яких згодом вимальовувалися контури поселень, то зараз все з точністю до навпаки: завдяки геофізичній зйомці науковці бачать конкретні об'єкти, з якими можна працювати.

Третім напрямком Програми є розвиток туристичної сфери та музейної справи. На жаль, за 112 років, протягом яких тривають дослідження Більського городища, заповідник досі не мав свого музею. І нарешті в цьому напрямку є перші позитивні зрушення.

Більська сільська рада передала двоповерхове приміщення на території населеного пункту, в якому буде розміщений музейний комплекс Більського городища – зараз триває розробка проектно-кошторисної документації і, за планами, вже цьогоріч має розпочатися ремонт. З цією метою з обласного бюджету виділено 500 тисяч гривень, очікується, що на липневій сесії обласної ради буде узгоджено виділення ще 800 тисяч гривень.  Згодом, планується, музей перейде на грантове фінансування.

Працюємо, щоб зробити один з найкращих музейний комплексів і врешті-решт повернути до Більська ті експонати, які розміщені зараз в різних музеях. Щоб вони презентували Більське городище саме на його історичній території

– зазначила Валентина Вождаєнко.

На території заповідника, що охоплює площу понад чотири з половиною тисячі гектарів і є найбільшим з відомих давніх поселень, під час розкопок вже були знайдені ремісничі майстерні, господарські будівлі, свійські помешкання, навіть скіфське святилище – саме їх мріє відтворити в музеї просто неба Ігор Корост.

Початок реконструкції об'єктів був покладений ще минулого року, цьогоріч традицію продовжили: для туристів знову презентували реконструйоване скіфське житло, яке тепер накрили очеретом.

На сусідньому полі, відділеному від "землянки" валом і лісосмугою, на території східного укріплення Більського городища, яке функціонувало з початку VI до кінці IV століть до нашої ери, організували розкопки. Кожен охочий може взяти в руки лопату і має шанс зробити знахідку – буквально на наших очах школяр знайшов частину древнього керамічного посуду.

Це один з розкопів на ще не дослідженій ділянці, який був закладений минулого року. Ми виявили залишки жертовника з побіленою поверхнею, два вогнища і частину господарської ями, яка виходить за межі розкопу та буде досліджена пізніше – ми працюватимемо тут ще понад місяць. Зараз нашою метою було показати гостям фестивалю, яка відбуваються археологічні розкопки, наскільки це копітка робота – що за речами в музеях стоїть важка праця, вдача, системність

– розповіла Ірина Шрамко, директорка музею археології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету ХНУ.

Розкопки на території Більського заповідника триватимуть все літо. Нагадаємо, минулого року були зроблені цікаві знахідки.