Знахідку виявила на околиці лісового масиву в Оржицькій громаді краєзнавиця з села Заріг Наталія Погорелова, повідомили на сторінці Центру охорони та досліджень пам’яток археології.
Під час копання глини на Полтавщині знайшли бивень мамонта.
Бивень лежав дуже близько до поверхні, тому зазнав сильної ерозії та не був придатним для музеєфікації. Він був у верхній частині схилу плато корінної тераси правого берега річки Оржиця, та, судячи з ситуації його залягання, ймовірно був принесений льодовиком разом з глиняним лесом.
Це не перший такий палеолітичний слід у цій місцевості. 16 вересня 2005 року голова тогочасної Оржицької районної ради Сергій Гордієнко повідомив про знахідки кісток мамонта на території кар’єру Тарасівського цегельного заводу. Вже наступного дня молодший співробітник Центру охорони та досліджень пам’яток археології (а нині – директор) В’ячеслав Шерстюк поїхав до Оржицького району, щоб обстежити місцеперебування цих матеріалів. За декілька днів до цього місцеві школярі передали до районного музею декілька уламків бивня мамонта, які також походили звідси.
Фото: Центр охорони та досліджень пам’яток археології
Детальніше обстеження показало наявність не лише окремих знахідок палеофауни, а й певної лінзи, делювіального прошарку, що залягав на глибині 5-6 метрів. Там відзначили певну кількість залишків мамонтової фауни, представленої, зокрема, уламками бивнів та окремими кістками.
Пізніше, після огляду цього об’єкту старшим науковим співробітником ІА НАН України, через відсутність слідів обробки кістки та бивня, цей об’єкт віднесли до місцеперебування палеонтологічної викопної фауни. Уламки бивнів мамонтів передали до фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Оржицького районного краєзнавчого музею.
Офіс Генпрокурора повідомив про підозру 34 особам у рамках боротьби з ухиленням від мобілізації та незаконним переправленням чоловіків за кордон. Одну з найбільших організованих груп виявили саме на Полтавщині.
За даними слідства, організаторкою злочинної діяльності була голова міжрайонної Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Разом із спільниками вона забезпечувала військовозобов’язаних підробленими документами та фіктивними направленнями, що дозволяло отримати чи продовжити групу інвалідності. Це фактично давало можливість уникнути мобілізації.
Вартість таких «послуг» коливалася від 10 тисяч гривень до 2 тисяч доларів. Слідство задокументувало 43 випадки незаконного встановлення інвалідності. Прокуратура вже переглянула частину цих рішень: 17 довідок про інвалідність скасовано.
У межах кримінального провадження підозри висунуто 19 особам:
організаторці схеми — голові МСЕК,
двом учасникам організованої групи,
шістьом пособникам,
десятьом «клієнтам», які надавали хабарі за ухилення від служби.