У Полтаві застосовують вибіркове правосуддя за "бангалорськими принципами"

У матеріалі "Полтавську родину "за законом" викидають із власного житла" ми уже звертали увагу на дивну практику "параду самовідводів", яка мала місце в Октябрському районному суді Полтави.

Та якщо в цьому випадку йшлося про відкриття кримінального провадження, де фігурує суддя цього ж суду, то за останні місяці з’явився більш небезпечний прецедент.

Він пов’язаний з досить специфічним застосуванням міжнародного права в українських судах.

"Бангалорські принципи поведінки суддів" були ухвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 р. Вони передбачають дотримання суддею етичних норм, об’єктивності, чесності та непідкупності, компетентності та старанності, незалежності і рівності по відношенню до учасників процесу.

Звісно, самі по собі принципи сформульовано прекрасно. Але в умовах нашого буття їх стали використовувати як додаткову, не прописану в процесуальних кодексах, підставу для самовідводу.

Аналіз ухвал полтавських суддів, показав, що до певного часу Бангалорські принципи застосовувались ними цілком слушно (приклад №1, приклад №2, приклад №3).

Однак, 22 березня 2017 року у справі №554/12567/15-к колегія Апеляційного суду Полтавської області у складі  Костенка В.В., Корсун О.М. і Томилка В.П. скасовує ухвалу судді Октябрського райсуду Шевської О.І. про закриття кримінального провадження.

Підставою для скасування слугувало те, що в 2014 році суддя Шевська О.І. розглядала цивільну справу за участю тих же сторін, що були і в кримінальному провадженні, а отже під час розгляду вказаної цивільної справи їй стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядалась нею як слідчим суддею. В якості обгрунтування суд посилається… на Бангалорські принципи!

Даний випадок виглядає кричуще несправедливим. Яким чином розгляд цивільної справи трирічної давнини вплинув на неупередженість та об’єктивність судді Шевської О.І. при розгляді кримінальної справи в 2017 році?

Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Цинічність, зухвалість та правовий нігілізм вищезазначеної ухвали Апеляційного суду Полтавської області іще будуть висвітлені ЗМІ та провідними телеканалами України. Тому не будемо на ній зупинятися зараз, а мова піде про наслідки цього колегіального рішення.   

Ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 22.03.2017 р. стала для суддів Октябрського райсуду Полтави дороговказом. Хочеш уникнути "незручної" справи – заявляй самовідвід за Бангалорськими принципами.  

Фактично ввели нове правило: якщо суддя вже розглядав якусь справу між тими ж сторонами, то є підстава заявити самовідвід.

А якщо сприйняти за факт, що за довгі роки роботи в Октябрському райсуді з тих чи інших питань судилась добра половина мешканців Шевченківського району Полтави, то можна припустити ситуацію, коли кожен суддя буде заявляти самовідвід.

Якщо і не по кожній справі, то бодай через одну. Тим самим, прикриваючись Бангалорськими принципами, порушується доступ громадян до правосуддя.

Варто звернути увагу на кілька показових випадків. У справі № 554/423/16-ц про стягнення заборгованості послідовно самовідводи беруть:

8 червня  - Ірина Блажко;

12 червня – Алла Чуванова (прямого посилання на Бангалорські принципи немає, але підставою вказано розгляд іншої цивільної справи за участю однієї зі сторін, по суті – також невмотивований відвід);

13 червня - Олена Шевська;

6 вересня - Наталія Тімошенко (посилання на Бангалорські принципи);

7 вересня – Юлія Гальонкіна (посилання на Бангалорські принципи);

11 вересня - Ганна Андрієнко.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі або в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді

- цитує в ухвалі Юлія Гальонкіна один із Бангалорських принципів.

Справа № 554/6547/17 про визнання договору позики недійсним:

23 серпня – Наталія Тімошенко (посилання на Бангалорські принципи);

7 вересня – Юлія Гальонкіна (посилання на Бангалорські принципи);

11 вересня – Олена Шевська (посилання на Бангалорські принципи);

12 вересня – Алла Чуванова (прямого посилання на Бангалорські принципи немає, але підставою вказано розгляд іншої цивільної справи за участю однієї зі сторін, по суті – також невмотивований відвід);

14 вересня – Ганна Андрієнко.

Систематично беруть невмотивований самовідвід троє суддів: Алла Чуванова, Наталія Тімошенко та Юлія Гальонкіна. Двоє останніх прикриваються, наче фіговим листком, Бангалорськими принципами.

Мабуть ніхто з них не поцікавився у сторін, які вони відчувають емоції в зв’язку з неможливістю реалізувати свої права та захистити охоронювані законом інтереси.

Неоднозначна ситуація із суддею Шевською, чия ухвала була скасована Апеляційним судом, після чого, мабуть, щоб не допустити повторення ситуації, вона також узяла "бангалорський самовідвід".

Надалі, використовуючи для аналізу єдиний державний реєстр судових рішень, жодної подібної ухвали у інших суддів нами не знайдено.

Нещодавно Рада суддів України надала роз’яснення з даного приводу (лист №46 від  07.09.2017 р.), де зазначила, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

Більше того, в одній із справ суддя Хорольського райсуду Полтавської області О.В. Коновод відмовляє у задоволенні заяви судді про самовідвід, керуючись міжнародною практикою Європейського суду з прав людини. Він зазначає наступне.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з’являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об’єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об“єктивної перевірки.

У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об’єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

І це є найбільшим підтвердженням безглуздості та невмотиваності ухвал Апеляційного суду Полтавської  області та Октябрського райсуду Полтави.

Тому, якщо суддя безпідставно відмовляється розглядати вашу справу і бере самовідвід з посиланням на "Бангалорські принципи", варто звертатись у компетентні органи зі скаргою на бездіяльність та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.