10:00 03.01 476
У 2025 році науковці ІКЗ «Більськ» зафіксували цінні археологічні знахідки різних історичних періодів — від скіфської та сарматської доби до середньовіччя, повідомив директор заповідника Ігор Корост.
На Західному укріпленні Більського городища Скіфська археологічна експедиція Каразінського університету під керівництвом Ірини Шрамко виявила залишки культової споруди.
У розкопі зафіксували жертовник у вигляді круглої глиняної долівки з основою з каміння та кісток тварин, а поруч — приміщення зі стінами каркасно-плетеної конструкції. На більш ранньому етапі тут також існував жертовник, виконаний із вапняку.
На Східному укріпленні, де розкопки проводилися вперше в залісненій частині, археологи знайшли дві унікальні знахідки IV століття до н.е. — ольвійську монету типу Борисфен та бронзову бляшку будинкоподібної форми.
Також виявили наземне житло із заглибленою підлогою, яке датується тим самим періодом.
Серед найрідкісніших знахідок року — комплект кінської вуздечки ранньосарматського типу з Котелевського городища. За словами науковців, подібні предмети зазвичай трапляються у похованнях, а в межах городищ і особливо в українському Лісостепу є винятковими.
Поблизу села Глинське археологи під керівництвом Юрія Пуголовка дослідили жіноче поховання з унікальним набором прикрас, яке попередньо датують кінцем Х — серединою ХІ століття. Знайдені діжкоподібне намисто, скроневі кільця та бронзовий перстень, ймовірно, належать до пізнього етапу роменської археологічної культури. Намисто, за припущеннями фахівців, має візантійське походження.
Крім того, в урочищі Замок на Сумщині дослідники виявили прикраси, які можуть бути пов’язані зі старожитностями радимичів, а також підвіску, виготовлену з арабської срібної монети — куфічного дирхема.
За словами Ігоря Короста в інтерв'ю Укрінформу, ці знахідки вкотре підтверджують, що територія навколо Більського городища в різні історичні періоди була важливим політичним, торговельним і культурним центром, а також місцем формування місцевої еліти.