Книгу видано зусиллями Полтавського обласного обʼєднання товариства «Провсіта» завдяки пожертві членів Товариства української мови в Чикаго подружжя Боднаруків.
На обкладинці — вислів Софії Русової: «Найдорожчий скарб у кожного народу — його діти».
Упорядник тексту, голова обласної «Просвіти» Микола Кульчинський розповів про роботу над книгою і свої враження від неї.
«Текст дуже захоплює, дає змогу зануритися у період Української революції, визвольних змагань. У цей час постає багато визначних постатей, і хочеться краще їх пізнати. Донька француженки і шведського аристократа, Софія Русова все життя віддала Україні. Мала великий музичний талант, і могла повʼязати життя з музикою, але вважала це надто егоїстичним, і присвятила себе педагогіці ще з юності. Відкривала перші українські дитячі садочки, цікавилася передовими поглядами на виховання, уже тоді писала про виховання дітей з особливими потребами».
«Право на видання мемуарів нам передав київський історик, професор Володимир Сергійчук. Коли я почав вчитуватися, виявив багато помилок: людина, котра передруковувала з аркушів, датованих 1927-м роком, була «не в темі» – часто переінакшувала зміст речень, ставила не там розділові знаки… Все це треба було виправляти. Я робив примітки і коментарі, для кращого розуміння тексту читачем».
Присутні на зібранні переглянули відеосюжет, присвячений біографії Софії Русової.
Про полтавський період життя педагогині розповів історик та архівіст Тарас Пустовіт.
У Полтаві є провулок родини Русових. Вся родина заслуговує на пошанування, вони двічі проживали тут — у 1891-92 роках, і з 1899 по 1902 рік, Мешкали в будинку біля сучасного медичного училища, там встановлена меморіальна дошка. Ця родина постійно перебувала під поліційним наглядом через «неблагонадійність», українофільство, Їхній син теж був у вирі політичних подій того періоду — він один із засновників РУП, контакутвав із Міхновським, Петлюрою і іншими політичними діячами того часу. Саме в будинку Русових у лютому 1900 року відбулося зібрання, де Міхновський виголосив свою відому промову «Самостійна Україна», що мала розголос по всій Україні і в Російській імперії. Після цього всі присутні потрапили під поліцейський нагляд, зазнали арештів і переслідувань
— розповів історик.
На захід зійшлися учні полтавських шкіл та студенти педуніверситету. Як зазначила викладач кафедри дошкільної педагогіки ПНПУ Наталія Ковалевська, напрацюваннями і методами Русової у сфері дошкільного виховання користуються зараз студенти, майбутні педагоги і вихователі.
Музичну атмосферу доби УНР на презентації створювали полтавські музиканти.
Так, лідер гурту «Дель Тора» Євген Янкевич виконав пісні січових стрільців та авторські твори. А відомий бард Юрій Трейгель заспівав «Український романс» про Крути на слова полтавської поетеси і журналіста Ганни Дениско.