ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

16:14 27.04


Лілія Пох: "Щоб я могла поїхати на змагання, чоловік продав свою машину"

На всеукраїнському чемпіонаті зі спортивного орієнтування, що минулого тижня фінішував поблизу Лубен, вдалося зустріти Лілію Пох, яка присвятила більше 45 років спортивному орієнтуванню.

Бігати до 90!

Уже за місяць Лілія Пох відсвяткує свій 82-й день народження. Та вона досі продовжує брати участь у змаганнях. І дуже вдало. Вдома, окрім золотих нагород чемпіонатів України та Радянського Союзу, є золото і чемпіонату світу. Після тріумфальної перемоги у Швейцарії в 2010 році українка поставила собі іншу мету – бігати до 90 років. І судячи з її запалу, вона з легкістю виконає своє чергове завдання.

Ліліє Василівно, розкажіть, як давно ви в цьому спорті?

Я займаюсь спортом з 1970 року. Вже 46 років виходить. А почала займатись в 36 років. Я взагалі то за професією інженер-геофізик. Займалася і підводним плаванням, і підводним орієнтуванням, і спортивною гімнастикою, і туризмом. Але коли познайомилась зі спортивним орієнтуванням, я залишила все. Чому? Тому що орієнтування просто захоплює. Цей спорт - просто модель життя. Все, що трапляється з вами у звичайному житті, може трапитись і під час дистанції.

Що для вас означає пройти чергову дистанцію?

Для мене проходження дистанції - це в першу чергу пригода і мандрівка. Це дуже цікаво. І головне - спортивне орієнтування доступне абсолютно всім. І маленьким дітям (Лілія Василівна до 80 років працювала тренером із групами по сім років, - прим. автора) і дорослим. У нас на чемпіонатах світу є групи 90–95 років. І нічого, бігають всі. Є й ті, кому до 100 років!

Але ж бігати можна і на стадіоні? Чому саме орієнтування?

Тут ти сам наодинці з собою. На стадіоні тебе бачать люди, всі дивляться. Хтось може соромитися, а так ти пішов до лісу - і роби, як хочеш. Хочеш – біжи, хочеш – іди, а як втомився, можна і присісти. Плюс голова працює постійно. Допомагає проти склерозу дуже добре.

У шведських школах є урок спортивного орієнтування

У вас ніколи не з'являлася думка піти на заслужений відпочинок?

Мене вже один раз відправили... Ні, не думала навіть. Я коли в 56 років вийшла на пенсію, мені спортивне орієнтування дуже допомогло, стала тренувати. Я пройшла два життя, одне як всі люди: робота, дім, чоловік (чоловік помер три місяці тому, - прим. автора), родина, а інше - це спортивне орієнтування.

Наскільки популярне спортивне орієнтування зараз?

Однозначно, не так, як у Швеції. Там цю дисципліну викладають у школах. Адже спортивне орієнтування - це реабілітаційний вид спорту. У ньому неможливо отримати перевантаження. Якщо втомився – зупинись.

Згадайте, будь ласка, перші ваші кроки у спортивному орієнтуванні...

Щоб отримати майстра спорту, треба було бігати три роки. Це я добре пам'ятаю. А мені першій рік давався важко, раніше я взагалі бігом не займалась. Але потім мене просто понесло, наче крила виросли позаду, розумієте? Але для цього потрібно було добре працювати. Бігати, навіть коли тобі важко. Потім я поставила мету - стати чемпіонкою України. Потім - стати чемпіонкою СРСР. Ця мрія здійснилася в 1975 році. Змагання проходили на Уралі й українська команда вперше вийшла на такий рівень. Тоді нас на весь СРСР показували. Тим паче, що орієнтування прийшло з Прибалтики і тут якась Україна виграє естафету. Це був просто фурор. Коли повернулася додому, то тут в ЗМІ передавали, що виграла Україна, але склад групи не повідомили. І коли я зайшла додому, чоловік та син перше, що запитали, чи бігла я естафету. Я кажу "Так!". "Ну, тоді заходь", - прокричали вони.

Майстер-клас для новобранців АТО

Які були перші виступи на міжнародній арені?

До розпаду Союзу ми ж не виїжджали за кордон особливо. Були в Болгарії, був кубок соціалістичних країн. А ось вже в 1990-х пройшов перший чемпіонат світу серед ветеранів в Шотландії. Я туди потрапила і була в десятці найсильніших. Організатори були дуже здивовані, бо ще мало знали на той час про Україну. Організатори були так здивовані, що повернули мені стартовий внесок у 100 долларів, запросили на банкет, де подарували годинника. Я його потім чоловікові віддала, бо він, щоб я поїхала до Шотландії, продав свою машину. Були у нас "Жигулі".

Лідіє Василівно, яка ситуація з фінансуванням спортивного орієнтування?

Зараз тільки за свій рахунок їздимо. Це добре, якщо людина працює та може відкладати кошти. Я працювала до 80 років, і їздила. Справа ж не в досягненнях. Є безліч друзів по всьому світу. Спілкування - це найцінніший скарб. Я коли фінішую, завжди йду до начальника дистанції і дякую йому, що змогла її пройти. Це ж так прекрасно…

Із висоти свого досвіду, скажіть, що головніше: голова чи ноги?

Звичайно, голова. Ноги коли біжать, можуть занести не туди, куди треба. Потрібно концентруватись чітко і думати тільки про карту. Іноді мізки так працюють, що здається - дим іде з голови. Є техніки орієнтування, тактики орієнтування. Потрібно багато тренуватись і все це прийде з часом. Я вважаю, що всім потрібно займатись спортивним орієнтуванням.

Чи актуальні навички спортивного орієнтування в житті?

Не без цього. Минулого тижня мене запрошували проводити навчання для новобранців АТО. Я вчила їх орієнтуванню по карті з компасом. У Бердянську провела майстер-клас. Хлопці всі молоді, розумні. Добре ми поспілкувалися і вони дякували мені. Сподіваюся, що всі ці події колись скінчаться і все буде добре. А щодо молоді, то я їм завжди кажу, щоб не стояли на місці, а постійно займалися саморозвитком та справою яка подобається. Це найголовніше!

спорт, Пох, орієнтування

За темою:

  • Ветеран із Полтавщини здобув медаль на "Іграх Нескорених"
  • Полтавська ОВА повідомила, що дороги області знаходяться у проїжджому стані
  • Поблизу Кременчука з дороги у кювет злетів мікроавтобус. ФОТО
  • Топ-5 за тиждень :









    Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.