20:10 23.04 4714
У різні часи класики оспівували красу Полтави, яка хоч і має давню історію, та "вічно молода" і "краща ніж торік". Проте, корінні полтавці все частіше відзначають прикрий факт - місто втрачає власне обличчя.
Одночасно із засиллям МАФів, кричущих рекламних вивісок та нової забудови руйнуються або критично осучаснюються старі будинки: осипається штукатурка, обвалюється цегла, перебудовуються балкони, фасади фарбують у фантазійні кольори тощо.
За словами комунальників, за станом будинків, у першу чергу, мають стежити їхні власники та балансоутримувачі. Тобто, фактично, кожен власник сам відповідає за стан зовнішніх стін, вікон та балконів, що знаходяться в межах його житла чи приміщення. Те ж саме стосується дахів будинків. На думку колишнього заступника міського голови з питань ЖКГ Олексія Чепурка, ремонтні роботи місць загального користування житлових будинків, а також карнизи та балкони, мають проводитися коштом мешканців, у чиїй приватній власності знаходяться квартири.
Втім, як ми можемо бачити, подібні ремонти дуже часто йдуть не на користь зовнішньому вигляду будинків, які знаходяться в історичній частині міста. Власники самовільно замінюють історичні декоративні елементи на більш дешеві, замість ліпнини та декоративних решіток склять балкони й оздоблюють їх пластиком, самовільно замінюють автентичні вікна на більш зручні металопластикові, не враховуючи малюнок рам, що псує зовнішній вигляд будівель. Така ж ситуація з фарбуванням: фасади будинків деінде нагадують більше клаптеву ковдру – різні ділянки мають свій відтінок, а іноді й навіть колір.
Як зауважує головний архітектор міста Микола Шевельов, зараз відсутній законний механізм контролю та впливу на такі процеси.
Дійсно, всі ці моменти тісно пов'язані з правом власності й користування відповідними будівлями. Зараз спостерігається певна лібералізація правового поля, коли нівелюються деякі законодавчі можливості нашого впливу. Законом так встановлено, що органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями примусити власника певного нерухомого майна зробити якісь роботи. У 2011 році з Кодексу про адміністративні правопорушення прибрали статтю, яка передбачала відповідальність за самочинну зміну зовнішнього вигляду об'єкту нерухомого майна
– пояснює Микола Анатолійович.
Як архітектор він вважає, що історичні будівлі Полтави знаходяться в стані, який залишає бажати кращого, тобто потребує вжиття певних заходів. Його колеги-архітектори бачать причини цієї проблеми глибше.
Проблема полягає в тому, що не визначена чітко зона відповідальності міста, як розпорядника певною мірою історичної спадщини, так і власників – адже часто власниками є як приватні особи, так і певні організації. Якщо мова йде про пам'ятки архітектури місцевого значення, не кажучи вже про державне значення, не можна покладатись у питанні утримання лише на людей, що проживають у цьому будинку. Або в людей немає грошей на ремонтні роботи – і тоді все буде сипатись. Або ж, якщо кошти є, мешканці зроблять ремонт на свій розсуд: повибивають автентичні вікна, замінять двері – як їм зручно. І будуть по-своєму праві, бо дешевше й тепліше встановити все сучасне, аніж реставрувати вікна минулого сторіччя. Це, здебільшого, не ті люди, які, як кажуть, "помирають від голоду дорогою до театру". І вимагати від них якоїсь культури поводження з будинком не можна, коли немає взірця у вигляді міста
– коментує ситуацію архітектор Артур Ароян.
У цьому питанні захисник полтавської архітектурної спадщини наводить приклад Львова, де міська влада піклується про історичні будівлі навіть до таких дрібниць, як реставрування не тільки фасадів, але й вхідних дверей та навіть віконних рам. За сприяння німецької організації GIZ мерія запровадила проект, під час впровадження якого були відреставровані вікна, брами та внутрішні двори старих будинків історичної частини Львова. Протягом року вказана організація співпрацює також і з полтавською КО "Інститут розвиток міста". Втім, як ми дізналися від директора цієї комунальної організації Юрія Левченка, про підтримку збереження старої забудови Полтави мова не йде.
На Полтавщині працює 8 проектів GIZ, але жоден із них наразі не пов'язаний з реставрацією пам'яток архітектури. У Львові такий проект працював протягом трьох років і називався "Інтегрований розвиток старої частини міста". Він давав змогу реставрувати старовинні будівлі. Спочатку – коштом проекту, потім – на засадах співфінансування з міською владою та мешканцями будинків. Той проект, що реалізується в Полтаві, називається "Інтегрований розвиток міст в Україні". Ми в ньому працюємо з лютого 2016 року. За цей рік ми зробили звід-аналіз по стратегії розвитку нашого міста. Стратегія запропонована міськраді. Днями також будемо презентувати зміни до генплану Полтави – це планові дії, що виконуються раз на п'ять років. Але жодні роботи не пов'язані з відновленням фасадів. То робота комунального управління
– пояснив Юрій Левченко.
Міське управління житлово-комунального господарства на наш запит надало відповідь. Суть її полягає в тому, що виконання тих чи інших ремонтних робіт будинків є складовою "Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтави на 2017 рік", що затверджена рішенням дев'ятої сесії міської ради сьомого скликання від 31 січня 2017 року.
Програмою передбачено проведення робіт по поточному ремонту фасадів житлових будинків. На даний час перелік адрес налічує 218 житлових будинків. Можливість проведення ремонтних робіт буде розглянуто впродовж 2017 року при відповідному фінансуванні
– йдеться в листі.
У списку Програми, крім багатоквартирних будинків зі спальних районів, також є житлові будівлі, що розташовані в межах історичного центру. Це, зокрема, стара забудова уздовж вулиць Соборності, Стрітенської та Гоголя. Втім, наскільки результати цих ремонтних робіт відповідатимуть паспортам об'єктів, яких мають дотримуватися всі, хто так чи інакше виконує роботи на пам'ятках архітектури, поки що невідомо. Бо не всі елементи старих будівель навіть витримані в єдиному стилі.
Наприклад, у будинку на Гоголя, 19 іще на початку зими обвалився один із балконів, інші теж знаходяться не в набагато кращому стані. За словами Миколи Шевельова, представники комунальних служб були практично готові виконати роботи, але не змогли знайти власницю квартири, до якої відноситься вказаний балкон. Натомість, її легко знайшли керівники закладу громадського харчування, який знаходиться під квартирою на першому поверсі. Тож, ремонт балкону виконали приватним коштом.
Ми просто підійшли до власниці квартири та запропонували їй зробити ремонт балкону. Вона дала дозвіл. Хоча балкон знаходиться у її власності, ми, звісно, теж зацікавлені, щоб він не був аварійним та гарно виглядав. Проект ремонту з містом не узгоджували – це ж приватна власність
– зазначила представник власника кафе, адміністратор закладу Ірина Анатоліївна.
Як розповіла нам кандидат архітектури, член консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Управлінні культури Полтавської ОДА Оксана Бєлявська, програми з охорони історичного середовища були завершені в 2010 році, а державних коштів, які зараз надходять з цією метою, майже ні на що не вистачає. Пам'ятками архітектури, згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини", повинні опікуватися органи охорони культурної спадщини та власники або балансоутримувачі об'єктів – це спільна відповідальність.
В наших реаліях управління культури Полтавської міської ради, як наш первісний орган охорони культурної спадщини, і вищий орган – управління культури Полтавської ОДА здійснюють фактично контроль за тим, що відбувається з пам'ятками, намагаються якось їх зберігати. Це, звісно, спірне питання, бо те, що відбувається з пам'ятками національного значення – Кадетським корпусом і колишнім кінотеатром Котляревського – це мінус, а не намагання. Проте, на пам'ятках місцевого значення таку діяльність помалу виводять у законодавче поле. І зараз установи й організації, які здійснюють ремонтні роботи на таких будинках, змушені виготовляти наукову та будівельно-проектну документацію й погоджувати її в органі охорони культурної спадщини, без цього вони не мають права навіть покласти жодну цеглину
– пояснила Оксана Юріївна.
Для прикладу архітектор розповіла про полтавську "Школу мистецтв", де зараз завершується ремонт фасаду. Будівля знаходиться в комунальній власності міста, тому виготовлення проектної і кошторисної документації, а також ремонті роботи були закладені в міський бюджет. Найближчим часом мають розпочатися ремонтні роботи в будівлі дитячої музичної школи №1 імені П. Майбороди – ремонт фасаду та покрівлі, проектна документація виготовлена та затверджена. Також кілька місяців тому закінчилася підготовка документації на заміну вікон в Будинку дитячої та юнацької творчості. Розпочалися роботи по реконструкції та реставрації військової поліклініки на Майдані Незалежності, 16 (проектну документацію на цю будівлю комісія повертала в бюро для доопрацювання), в даному випадку фінансування надходить не з міського бюджету, а через Міністерство оборони, якому підпорядкований медичний заклад. Ще один об'єкт, на який в осяжному майбутньому чекає ремонт фасаду – ЗОШ №10.
На жаль, відмічає Оксана Бєлявська, ставлення до житлових будинків, якими опікується міське управління житлово-комунального хазяйства, не таке уважне: чиновники далеко не завжди піклуються про виготовлення та погодження проектів в органах охорони культурної спадщини. Особливо, якщо мова йде про ремонти покрівель.
Наскільки мені відомо, затівають ремонт даху на будинку за адресою вул. Пушкіна, 1 та ще кількох старих житлових будівель. Коли їм розповіли, що спочатку треба зробити наукову підготовчу роботу, затвердити її в органах охорони культурної спадщини, лише потім приступати до технічної документації, і тільки після того – до ремонтних робіт, маємо не дуже втішну ситуацію, бо не хочуть оплачувати проектні роботи. І часто на цьому все й завмирає: або роблять ремонт напівлегально, або взагалі не проводять реставрацію. Але й буває, що вишукують кошти і дійсно спочатку виготовляють документацію
– зазначає архітекторка.
На даний момент наукова й технічна документація на ремонтні та реставраційні роботи житлових будинків історичної частини міста, які вказані в "Програмі розвитку ЖКГ та благоустрою", не подавалася на розгляд чи затвердження і, за даними Оксани Бєлявської, не виготовлялася.
Ольга СТЕНЬКО
Ціни на житло в Полтаві трохи знизилися
18:00 03.12
У Миргороді вантажний потяг на смерть збив жінку
15:30 04.12