13:58 05.08

Цьогорічний полтавський мед дістався бджолам важче, тому дорожчий

Полтавські бджолярі цього року назбирали меду менше, ніж минулого, проте на якість продукту це не вплинуло. Однак цей факт послугував приводом, щоби пасічники підняли ціну на солодкий продукт.

Про це в інтерв'ю нашому сайту розповіла голова Спілки пасічників Полтавщини Наталія Сенчук .

Завинила погода, яка мала нестійкий характер

Цей рік був дуже складний не лише для багатьох рослин у сільському господарстві, а й для меду відповідно. Адже рослини примхливі – вони реагують на погоду. Якщо ночі холодні, а дні спекотні – уже нектар гірше виділяється. А якщо, наприклад, і ніч спекотна, і день спекотний, то також нектарники висихають, і немає меду. У цьому році дуже складно було з медом, дуже складно було отримати нектар, але все таки він є. Деякі пасічники навіть кочували до інших місць і відкачували, наприклад, мед із акації там, де вона була. Нині збирають соняшниковий мед

Яка цінова політика. У порівнянні з минулим роком?

Ціна піднялася на 10-15%. Все залежить від того, який мед. Якщо торік ми продавали соняшниковий мед по 70-80 грн за літр, то цього року - 100 грн за літр. Бо меду мало.

Уже 21 рік поспіль ви проводите медові ярмарки в Полтаві. Які традиції цих заходів зберігаєте із року в рік?

Головна умова, що учасники ярмарку – це наші місцеві майстри. У багатьох із них немає можливості поїхати десь на столичні ярмарки, чи ще якісь масштабні торжища – тож треба давати їм змогу реалізовувати цю продукцію. А так щороку до нас приєднуються народні майстри, які доповнюють медову продукцію своїми виробами. Цьогоріч ще й галушки є на нашому святі.

Якщо говорити про якість представленого меду на ярмарку?

Ми побували на кожній пасіці цих продавців, що приїхали на ярмарок, ми знаємо, які їхні бджоли – здорові чи хворі. Як і коли вони обробляють свою пасіку, чи використовують вони антибіотики, чи ні. Наші пасічники (особливо останніми роками) започаткували, щоб була чиста та якісна продукція, якнайменше використовувати хімікатів, антибіотиків для лікування бджіл. І від кліща обробляють тільки восени, коли мед уже відкачаний, і пасічники не везуть на реалізацію свою продукцію.

Видно, що люди чекають цього свята, аби придбати мед саме тут – бачила, як до вас підходять полтавці і просять порад.

Так, цього свята люди чекають, бо до нас довіра є. Ще є таке поєднання пасічника з покупцем – це очі. Коли людина виробникові дивиться в очі і бачить, що той виробник продає. Бо очі - це дзеркало душі, і можна розуміти, коли людина обманює, а коли ні.

Часто вас критикують, що реалізовуєте мед прямо з великих бідонів на вулиці, а не продаєте, вже розфасований та запакований товар?

Звісно, що це не тому, що ми такі нездари і не розуміємо, що треба розфасувати і закрити все. Це тому, що покупець хоче бачити, як йому наливають, які аромати з бідону йдуть. А закрита продукція, як у супермаркетах – це не те, якщо говорити про мед. Його не посмакуєш, не понюхаєш, не подивишся на консистенцію.

Як же загальноприйнята культура продажів?

Ми вважаємо, що культура продажів – це коли стоїть за прилавком охайна людина, у охайній тарі стоїть продукція, у чистий посуд вона наливається, і коли сам пасічник, який виробив цей мед, його ж і продає – це додає великого плюсу.

Нагадайте нашим читачам, допоки триватиме медове свято поряд із театром імені Гоголя в Полтаві?

Розпочалося воно в п'ятницю, а ще продовжуватиметься в суботу та неділю.

Нагадаємо, пасічники влаштували у центрі Полтави триденне свято.

Наталія ЧЕРНИХ

мед, свято, Наталія Сенчук, бджолярство