14:00 17.12 56
ІТ-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв - про стартап-екосистему Центральної та Східної Європи.
Стартап-екосистема Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) швидко розвивається, але все ще залишається обмеженою через відсутність достатньої кількості відданих засновників компаній. І це попри те, що загальна вартість ринку з початку 2014 року зросла у 15,5 рази. ІТ-бізнесмен, генеральний партнера та співзасновник інвестиційної групи Roosh Сергій Токарєв розповів, що саме треба зробити, аби виправити ситуацію та підвищити конкурентоспроможність стартап-екосистеми ЦСЄ.
Країни ЦСЄ відрізняються кількома сильними спільними сторонами:
Мислення, орієнтоване на виконання. Багато хто з інвесторів, знайомих з цим ринком, позитивно відгукується про прагматизм місцевих засновників. Стартапи ЦСЄ часто здатні не лише швидко генерувати ідеї, а й реалізовувати реальні продукти.
Рентабельність. Заробітна плата на ринку ЦСЄ поступається країнам Західної Європи та США, але саме це підвищує рентабельність регіону. Стартапи ще на початковому етапі мають можливість створювати сильні технічні команди без надмірних витрат за талант.
Професійні працівники. Стартап-екосистема регіону має значний резерв кваліфікованих кадрів з досвідом.
Глобальне мислення. Здебільшого засновники інноваційних компаній орієнтуються на міжнародний ринок. У них вже є remote-first моделі та плани на швидкий старт на іноземних ринках.
Стартап-екосистема Центральної та Східної Європи за темпами росту у 6 разів перевищує Західну Європу. Для регіону характерні величезний ресурсний потенціал і можливості, але деякі великі інвестори й досі мають про нього хибні уявлення.
По-перше, йдеться про політичну нестабільність. Ризики на ринках ЦСЄ різняться. Польща та Чехія мають сталу нормативно-правову базу. Вони є членами Європейського Союзу та входять до списку найстабільніших ринків у світі. Навіть Україна, в якій введено воєнний стан, демонструє стабільне зростання стартап-екосистеми та приваблює великих інвесторів.
По-друге, у світі є міф про те, що ринку ЦСЄ не вистачає венчурного капіталу. У 2024 році Польща спромоглася залучити понад 2 млрд євро інвестицій, завдяки чому країна стала однією з найшвидше зростаючих ринків венчурного капіталу в Європі.
По-третє, дехто вважає, що ринок ЦСЄ – це лише про аутсорсинг. Дійсно, експорт аутсорсингових послуг є важливим елементом стартап-екосистеми ринку. Наприклад, Україна у 2024 році досягла позначки в 6,4 млрд доларів у цьому сегменті. Але аутсорсинг – це не єдине, що робить з ринку ЦСЄ потужного конкурента. Саме тут з’явились такі компанії, як Grammarly чи ElevenLabs.
«Я вважаю, що найбільшим викликом для ринку ЦСЄ є необхідність утримання засновників інноваційних компаній та повернення підприємницького успіху», – зазначає Сергій Токарєв.
Через війну 90% компаній виїхали з України. Вони перенесли свої штаб-квартири за кордон. Але подібне трапляється навіть у стабільних країнах. Наприклад, з Естонії виїхало 54% великих компаній. Навіть засновники B2B-програмного забезпечення здебільшого орієнтуються на ринок США та намагаються перевести свої штаб-квартири саме у цей регіон.
Сергій Токарєв виділяє три напрями, які можуть змінити ситуацію так, щоб ринок Центральної та Східної Європи перетворився в потужного конкурента:
Засновники стартапів, навіть після релокації штаб-квартир, можуть керувати відділами на місцевих ринках віддалено або ж іншим чином підтримувати присутність.
Успішним компаніям варто розглянути можливість повернення до екосистеми ЦСЄ з капіталом, мережею та досвідом.
Засновники можуть не лише ставати наставниками, а й самостійно створювати венчурні фонди, направленні на Центральну та Східну Європу.
Аби зробити з ринку Центральної та Східної Європи конкурентоспроможний стартап-центр, одного лише капіталу недостатньо. Ще потрібно, аби в регіоні залишались та масштабувались засновники інноваційних компаній.
12 грудня: графік відключень на Полтавщині
08:45 12.12