ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ
Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

15:35 22.12


Опішнянська селищна рада оскаржує в судах декомунізацію двох вулиць

Селищний голова Опішні Світлана Маммадова вважає, що вулиці Василя Кричевського потрібно повернути назву "Партизанська", а вулицю Петра Дорошенка перейменувати назад на "Мороховця". Полтавська ОДА – проти.

На розгляді в Полтавському окружному адмінсуді перебуває справа за позовом Опішнянської селищної ради щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Полтавської ОДА Валерія Головка про декомунізацію двох згаданих вулиць. Аналогічна справа, але з іншим позивачем, перебуває на розгляді в Зіньківському районному суді.

Селищний голова Світлана Маммадова особисто прийшла на засідання в Полтавський адмінсуд відстоювати дану позицію. Утім, розгляд справи так і не відбувся через неявку представника облдержадміністрації та адвоката позивача.

Розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації було перейменовано в Опішні дві вулиці: вулиця Партизанська стала вулицею Василя Кричевського, а вулиця Мороховця набула назви вулиця Петра Дорошенка. На думку нашої громади і на моє глибоке переконання ці дві вулиці не підпадають під закон про декомунізацію. Ми досконало вивчили цей закон, прискіпливо підійшли до назви кожної вулиці. Загалом перейменували майже 125 вулиць і провулків. Але на думку нашої громади і згідно з історичними джерелами вулиця Партизанська не підпадає під перейменування. Тут сплутано два поняття: чи це вулиця червоних партизанів, чи партизанів, які воювали у Другій світовій війні

– пояснює Світлана Маммадова.

Як вважає селищний голова, вулицю Мороховця теж не можна було перейменовувати.

Вулиця Мороховця названа на честь нашого земляка, який загинув у роки Другої світової війни. Є документальне підтвердження цьому факту. А якщо йдеться про осіб, які мали причетність до Другої світової війни і до подій, пов’язаних з "Великою Перемогою", то дані особи не підпадають під декомунізацію

– впевнена Світлана Маммадова.

У Полтавській облдержадміністрації категорично не згодні з даним тлумаченням. Директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вадим Штефан посилається на висновки Інституту керамології, згідно з якими вулиці Партизанська і Мороховця були названі на честь червоних партизанів 1918 року. І жодного відношення до Другої світової війни вони не мають.

У нас є історична довідка, яку нам 3 жовтня 2016 року надіслав Інститут керамології. Згідно з довідкою, у 1918 році в Опішнянському повіті були саме "червоні" партизани. Діяли партизанські загони Огія, Гутрваня, Данильченка, Матяша, Бибика, Лісовика та інших. Ці партизани визволили населенні пункти від денікінців і тим самим створили умови для цілковитого захоплення влади більшовиками. Й та, й інша сторона не була українською, умовно кажучи. Хоча, це місцеві, напевно, були жителі, якщо вони партизани

– розмірковує Вадим Штефан.

Він продовжує цитувати висновки інституту. Під час Другої світової війни партизанський загін в Опішні таки існував, але не проявив якихось активних бойових дій.

У 1941-45 році партизанський загін хоч і був створений, але, за рішенням комісії з виявлення учасників партизанського і антифашистського руху в районі Опішнянського райкому КПУ, цитую: "этот отряд оказался небоеспособным. В первые же дни оккупации фактически распался. Никаких активных действий не проводил. Комиссии не удалось установить каких-то диверсионных актов, фактов уничтожения немцев, полицаев и других предателей народа, совершенных партизанами и другими лицами". Даний висновок комісія сформувала в 1962 році

– зачитує лист Вадим Штефан.

Директор департаменту також посилається на історичне дослідження, в якому йдеться про безчинства радянських партійних діячів в Опішні у період війни.

Останні дослідження історика-краєзнавця, кандидата історичних наук Віктора Міщанина свідчать про те, що поодинокі партійні діячі, залишені для організації партизанської боротьби в Опішнянському районі, займалися лише розбоєм, грабунками серед мирного місцевого населення. Відзначалися вбивствами та ґвалтуванням жінок

– розповів Вадим Штефан.

Згідно з висновками того ж Інституту керамології радянський революціонер Аксентій Мороховець також має відношення до іншого періоду історії, ніж Друга світова війна.

Вулиця Мороховця пов’язана зі встановленням радянської влади в Опішні та загиблими членами більшовицького ревкому. Її назвали на честь Аксентія Трохимовича Мороховця, члена Опішнянського волосного ревкому, який встановлював радянську владу в Опішнянській волості. 19 січня 1918 року він разом з іншими більшовиками проголосив в Опішні радянську владу

– зазначив Вадим Штефан.

Судові слухання в Полтавському окружному адміністративному суді та Зіньківському районному суді продовжаться наступного року.

декомунізація, Опішня, суд

За темою:

Топ-5 за тиждень :








Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.