ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

17:45 08.12


У педуніверситеті прокоментували загибель 19-річного студента

Керівництво полтавського педуніверситету прокоментувало загибель 19-річного студента в гуртожитку від удару струмом. Ректорат прозвітував про ремонти, а студентам порадив дотримуватися правил техніки безпеки.

Нагадаємо, 5 грудня у гуртожитку № 3 Полтавського педагогічного університету загинув студент Максим Гладун.

Близько 21:30 вечора 19-річний юнак у себе в кімнаті ремонтував обігрівач, бо той дув холодним повітрям. Залишивши прилад увімкненим в розетку, хлопець піддів спіраль накалювання ножем від чого й отримав ураження струмом. 

 

 

Сусід хлопця швидко вимкнув пристрій із мережі й покликав на допомогу. Через кілька хвилин медики почали реанімувати хлопця на підлозі гуртожитку, але, на жаль, врятувати його не вдалося. Адміністрація університету вночі подзвонила батькам хлопця, які мешкають у Лохвицькій громаді й повідомила про трагічну звістку.

У себе на офіційному сайті університет опублікував короткий некролог-співчуття за загиблим першокурсником. Максим навчався на факультеті природничих наук та менеджменту. Він був одним із лідерів першого курсу, став членом студентської ради факультету, очолював спортивний сектор, брав участь у змаганнях із шахів, футболу й легкої атлетики. Постійно долучався до благодійних акцій університету, спрямованих на підтримку Збройних Сил України та внутрішньо переміщених осіб.

На наступний день після загибелі хлопця керівництво закладу провело лекцію із технічної безпеки. На початку онлайн-зустрічі до учасників звернулася ректорка Марина Гриньова, яка наголосила на необхідності бути відповідальними за своє життя і здоров’я, а також дотримуватися правил техніки безпеки.

Адміністрація університету одразу висловила позицію, що у смерті хлопця її вини немає. Студент знехтував елементарними правила поводження з електроприладами, що в результаті й призвело до трагедії. Проте в соцмережах студенти університету вимагали від ректорату пояснень щодо умов проживання. Вони поскаржилися на холод у кімнатах та жахливий вигляд кухонь. За їх словами, у половині кімнат — досі старі діряві дерев’яні вікна, розетки вивалюються зі стін, проводка оголена, стіни покрила пліснява.

Фотографії невідремонтованих приміщень гуртожитків ПНПУ

 

Сайт Полтавщина поспілкувався з керівництвом університету. Свої спільні пояснення дали ректор університету Марина Гриньова, перший проректор Олексій Гура та головний інженер Сергій Дуйченко.

— Цей студент розписався в журналі гуртожитку про те, що він ознайомлений із технікою безпеки проживання в гуртожитку. Поліція все перевірила, було все підписано. Крім того, у студентів викладається курс безпекознавства і цивільний захист із безпеки життєдіяльності. До нас немає жодних претензій, ні з боку поліції, ні з боку медиків. Університет виконав свою місію з підготовки студентів до життя в гуртожитку, — повідомила Марина Гриньова.

— Яким електрообладнанням студентам заборонено користуватися у гуртожитку?

— Коли студенти засиляються у гуртожиток, то вони підписують договір про заборону користування деякими електроприладами. Кожен читає цей договір і ставить свій підпис. В кімнатах не можна користуватися електроплитами, обігрівачами, чайниками. Ми зараз проводимо ремонт кухні, закуплені нові плитки, мультиварки, електрочайники, праски. Тому потреби їх тримати в кімнаті немає.

— Чому в кімнатах не можна користуватися цими електроприладами?

— Це і засоби безпеки, і щоб не було перенапруження у мережі. Ми працюємо над тим, щоби оновити всю систему протипожежної безпеки. У нас не було таких випадків, що була пожежа в гуртожитках.

— Університет планує замінити стару радянську проводку?

— У нас є бригада, інженер і три електрики, які працюють над тим, щоби поступово замінити проводку. У нас жодного разу не було такого, що вибило світло. Наша команда перший рік опікується університетом і вживає всі заходи з його модернізації. Ми оновили теплотрасу, дах, ми підготувалися до зимового періоду ще із літа. З інженером техніки безпеки перевірили стан всіх розеток, у нас працюють служби обслуговування гуртожитку.

Щоби зменшити напругу у гуртожитках, ми замінили понад 100 LED-світильників з автоматикою. У наших планах до кінця року замінити ще 150 світильників у гуртожитках. Нам допомагають міжнародні організації, ЮНІСЕФ, міськрада та громадське об’єднання «Єдина громада Полтавщини». Ми працюємо із 8-10 організаціями, які допомагають нам відбудовувати й осучаснювати університет. Вони нам допомогли холодильниками, пральними машинками, сушарками, мікрохвильовками, чайниками.

 

За цей рік відсотків на 20% ми замінили проводку і світильники у чотирьох навчальних корпусах і чотирьох гуртожитках. Попередні керівники не опікувалися гуртожитками, а ми починаємо їх удосконалювати.

— Які ліміти споживання електроенергії у кімнаті гуртожитку?

— В залежності від того, скільки у кімнаті проживає студентів. У нас в гуртожитку на кожну кімнату стоїть автомат потужністю від 2-3 кВт. Якщо вони будуть перевищувати норму, то він виб’є мережу.

Це загальнодержавна проблема — частота нашої мережі складає 50 Гц, на відміну від Європи і США де є стандарт 60 Гц. Ця частота дуже небезпечна для людини, бо серце працює приблизно на такій самій частоті, тому у нас велика смертність від ударів струму. Нам потрібно частоту змінювати по всій країні.

— Яка частка замінених вікон у гуртожитку, а яка — зі старими дерев’яними рамами?

— Ситуація у гуртожитках різна, в залежності від того, як до цієї ситуації ставляться студенти, і якими є фінансові спроможності університету. Наприклад, у гуртожитку № 4 майже 100% вікон замінено. В гуртожитку № 1 йде процес заміни. В гуртожитку № 3 йдуть ремонти у низці кімнат, зокрема проводиться заміна вікон.

Щодо температурного режиму, то у гуртожитку допускається температура 18 градусів із незначним коливанням до 16 градусів. Найхолодніша температура у гуртожитку № 1 складає 17,5°C, кімнати в середині будівлі мають температуру 21 градус. На сходових клітинах температура — 15-16°C.

Гуртожиток має централізоване опалення і температура в кімнатах напряму залежить від температури, яку видає «Полтаватеплоенерго». Коли були тривалі відключення світла, котельні, які подавали нам тепло, не працювали.

 

— Яка була температура у кімнаті де мешкав загиблий студент?

— За моїми відчуттями, в цій кімнаті було тепло. Вона розташована у такому місці, що вона одна із найтепліших. Там було не менше 19-20 градусів. Коли у кімнаті були поліцейські й медики, то нам у верхньому одязі було душно. Загиблий був у капцях і шортах, не зрозуміло взагалі, для чого йому потрібен був обігрівач.

— Які ремонти у кімнатах проводять коштом університету, а які виконують студенти?

— Перед початком нового року проводяться косметичні роботи у коридорі, душових, кухні, заміни старих електроплит на нові. Утримання самої кімнати покладають на студента. У відповідальних студентів — чистий унітаз, раковина, поклеєні шпалери, нормальні двері.

У нас замінені пісуари, замінені умивальники, душові кабіни, встановлені LED-лампи. У першому гуртожитку йде капітальний ремонт будівлі, заміна старої плитки, гідроізоляція стін. Будуть замінені вікна, витяжки, встановлена нова сантехніка і перегородки. Те, що давно студенти просили, ми зробили. Цього року встановили 18 бойлерів. Прикро, коли щось добре робиш, люди не помічають. Насправді багато робиться, і це в умовах війни.

Фотографії ремонтів у гуртожитках, які зроблені адміністрацією ПНПУ

 

— А вікна заміняють студенти чи університет?

— Буває по різному. Є студенти приходять і кажуть, що вікно їм подобається, а батьки хочуть змінити на пластик. Ну хай так і буде. А є кімнати, що ми самі все робили, а студент і гривні в ремонт не вклав. А є дівчата приїжджають, їх все в кімнаті не влаштовує і вони роблять так, як їм подобається. Яку частку хто і скільки замінив, у нас такої статистики немає.

— Деякі студенти скаржилися, що вони зробили ремонт, а в їх кімнати заселили переселенців.

— Коли розпочалася війна, то процес міграції із Сумської й Харківської областей був величезний. Біля наших гуртожитків збиралися люди з обстріляними автівками. Люди по 30 кілометрів йшли із немовлятами, щоби не замерзнути. Коли ми побачили цих дітей, то не могли відмовити. Комендант телефонував студентам і складав списки тих, хто погодився поселити людей у їх кімнату. Могло бути що у секції хтось не погодився і скаржився. Як правило, такі випадки мирно вирішувалися.

— Яка вартість проживання у гуртожитку, скільки університет отримує з них в місяць і яку суму витрачає на ремонти?

— Вартість проживання у гуртожитку 800 грн. Кількість студентів, які можуть жити в університеті, обмежена у зв’язку із заходами безпеки на час воєнного стану. Середня — це 50-200 осіб, хоча могли прийняти 450 осіб. Гуртожитки збиткові, всі кошти йдуть на оплату комунальних послуг. Для того, щоби зробити ремонт у гуртожитку, треба залучати додаткові надходження. Університет модернізує будівлю, мережі, утеплює. Зекономлені кошти ми витратимо на поточні та капітальні ремонти.

***

Читачі підказали, що цієї трагедії можна було уникнути, якби кімнати у гуртожитках можна було обладнати відносно дешевими пристроями захисного від’єднання (ПЗВ). Під час витоку струму такий прилад автоматично вимикає всі аварійної ділянки і захищає людей від ураження електричним струмом.

смерть, трагедія, освіта, студент, струм, педуніверситет

За темою:

  • Представник Полтавщини переміг у міжнародній математичній олімпіаді
  • Вчительку-ватницю суд відпустив на випробувальний термін
  • У Полтаві перевіряють на замінування освітні заклади
  • Топ-5 за тиждень :









    Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.