ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ
Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

18:23 09.09


На Полтавщині презентували новий археологічний туристичний маршрут. ФОТО

Древні кургани та поселення, музеї, театралізована екскурсія і сучасні центри відпочинку та оздоровлення - так Департамент культури ОДА презентував новий туристичний маршрут, що пролягає Полтавщиною.

Полтавщина – край, де за кілька тисячоліть до початку нової ери вже функціонували городища, йшла торгівля, розвивалася культура. Тому в новому археологічному туристичному маршруті "Від Скіфії до Русі" акцент зробили саме на древніх племенах, що населяли територію нашої області. Маршрут проклали таким чином, що він включає пам'ятки археології – залишки древніх городищ та кургани. На кожному етапі екскурсії маршрут супроводжують коментарями фахових істориків та археологів. Маршрут має протяжність 120 кілометрів і пролягає через основні пам'ятки поворсклянської стародавньої історії.

Археологи наголошують, що в першому тисячолітті до нової ери на території між Ворсклою і Пслом розташовувалися понад 300 поселень – міст-держав. Багато з них – на берегах нашої Ворскли. А от, наприклад, пам'ятка історії "Поле Полтавської битви" має пам'ятки стародавньої епохи: тут знаходяться окремі курганні групи.

Дорогою туристів знайомлять з одним із об'єктів, який прив'язаний до історії скіфської доби – появою курганів елітних мешканців цього краю. Тому що поховання еліти здійснювалося в курганах - насипах над камерами, перекритими деревом, що імітували житло, де, власне й ховали померлих.

"Поле Полтавської битви" – місце скіфських курганів

Років 35 тому, коли було скошені культури навколо стели "Шведам від шведів" археологи випадково зрозуміли, що там знаходяться кургани. В книжці Івана Францевича Павловського є опис та світлини триметрового кургану, і він вважав, що це захоронення полеглих шведів. Але ми розуміємо, що ніякі християни не ховають нікого в курганах. У нас є унікальний випадок першої пам'ятки, це могила російських воїнів, але це вже в традиціях давньоруських. Шведам такі поховання не властиві. І в цьому кургані, звісно, шведів не було

– розповів археолог та історик, заслужений працівник культури України, директор Полтавського краєзнавчого музею, директор Центру досліджень пам'яток археології  Департаменти культури та туризму Олександр Супруненко.

В ХІХ столітті з ініціативи члена Полтавського церковного історико-археологічного комітету історика Івана Павловського та за підтримки викладача історії Кадетського корпусу Олександра Ліперовського силами кадетів були проведені археологічні розкопки на місці 10-метрового кургану, де зараз знаходиться стела (для порівняння – висота кургану була до верху сучасного пам'ятника). Кадети прокопали траншею і виявили величезний накатник поховання, і за всіма ознаками це – поховання еліти скіфського часу.

Оскільки земля була приватна, то великі й докладні археологічні дослідження не проводилися. Курган загорнули до рівня сучасної таблички на стелі. І спільно ухвалили рішення вважати це місце похованням шведів. А наприкінці ХІХ сторіччя розгорнулася кампанія з увічнення пам'яті людей, які брали участь у Полтавській битві.

В 1890 році Клаус Гриль розгорнув кампанію по увічненню пам'яті загиблих шведів. Було зібрано п'ять тисяч крон та за участі Емануеля Нобеля, племінника відомого всім Альфреда Нобеля, виготовили 20-тонну брилу, яку доставили до Полтави. Її встановили на цьому місці, але тодішній імперський уряд висунув одну умову: щоб на цій брилі не було прикрас, лише напис. Брилу встановили на місці скіфського кургану

– розповів науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею Сергій Баштовенко.

За відомою поетичною легендою, шведи порушили умову і прикрасили брилу. І о вранішній порі, коли перші сонячні промені торкаються каменю, проступає силует жінки, яка схилилася над сином – загиблим шведським воїном.

Дорогою до Опішні розповідають ще одну історію, пов'язану з пам'ятниками: на трасі неподалік Диканьки на пагорбі біліє жіночий силует. Це бетонна статуя, яку багато хто іменує Катериною. За легендою, її встановили під час прокладання дороги на одному з древніх курганів, щоби будівельники не порушили спокій пращурів.

Опішне: від поселень скіфської доби до сучасного мистецтва

Наступним пунктом туристичного маршруту стало селище Опішне. Спочатку туристів тут знайомлять із давньою славою гончарного краю – в програмі екскурсії місцеві музеями, а показати є що.

Музей мистецької родини Кричевських розташований в будівлі, збудованій в 1916 році за проектом батька українського архітектурного модерну Василя Кричевського. Будинок призначався для гончарної школи і в ньому знаходився Опішнянський гончарний показовий пункт Полтавського губернського земства.  Потім тут виник завод "Художній керамік".  Завод стрімко розвивався – настільки, що розбудовувалися нові заводські об'єкти. Коли в 1985 році з'явилося нове заводське приміщення, будівля Кричевських залишилася порожньою. З часом вона була зруйнована настільки, що навіть від стін не так багато й залишилося…

Але до 140-річчя з дня народження Василя Кричевського в 2013 році будівлю не лише відновили, але й розмістили тут музей. З того часу заклад розвивається та вдосконалюється. В експозиції музею можна побачити як керамічні археологічні знахідки – древні горщики та амфори, так і елементи побуту українців ХІХ-ХХ століть. Тут також розміщені художні  роботи членів мистецької родини Кричевських, а це чотири покоління різнобічно  талановитих людей. У дворі музею розташовані роботи сучасних українських гончарів та ковалів, а стіну прикрашають бронзові барельєфи – це таблички з іменами видатних опішнянських керамістів, які складають стіну слави українського гончарства.

Від музею екскурсоводи ведуть групу пішохідним маршрутом – древньою дорогою, що пролягає повз найвищу точку цих країв – місцеву Лису гору, яка знаходиться на висоті 208 метрів над рівнем моря. На одному з пагорбів залишки поховань минулого століття – кілька хрестів стоять посеред високої трави, якою грають буйні вітри. А поруч місце розкопок: тут за прадавніх часів було поселення. Це перше поселення сіверян у цій місцині, яке згадується в літописах.

Це – пам'ятка археології місцевого значення, найперше укріплення літописних сіверян, які з'явилися на території Лівобережжя, зокрема Полтавської області. Саме з діяльністю сіверян і пов'язують виникнення багатьох сучасних українських, полтавських міст, які розташовані на високих правих корінних берегах притоків Дніпра, Сули, Псла та Ворскли. Опішні також  пощастило бути дотичною до цих історичних процесів, що тривали на рубежі VІІІ – ІХ століть

– пояснив керівник археологічної експедиції, науковий співробітник Інституту керамології Юрій Пуголовок.

Генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Олесь Пошивайло розповів, що на місці давного поселення сіверян в найближчі роки планують створити музей просто неба.

Ми хочемо зробити археологічний парк, відновити житлові будівлі часів існування цього городища. Тут будуть відтворені землянки, господарські будівлі, оборонні споруди. Самі землянки може й не дуже вражаюче виглядають, але ми хочемо показати побут слов'ян. Більш ефектно має виглядати середньовічна частина селища, де буде споруджена вежа, частокіл. Робоча назва проекту "Триграддя", оскільки він має об'єднати скіфське, слов'янське і давньоруське городище

– розповів Олесь Пошивайло.

Роботи над середньовічною частиною селища вже, фактично, розпочалися – Опішнянська селищна рада подала на конкурс проектів місцевого самоврядування відповідний проект будівництва оглядової вежі, яка стане початком будівництва середньовічної частини та, власне, музеєфікації. Неподалік уже приглянули ділянку, де планують розбудувати туристичну інфраструктуру: готелі та заклади харчування.

Пішою тропою, що звивається мальовничою левадою та проходить повз ставок із рибою, ми піднімаємося на сусідню гору. Тут, над вуличкою з промовистою назвою Скіфська, розгорнулася територія Національного музею-заповідника українського гончарства.

Сам музей-заповідник не потребує представлення. Це місце залюбки відвідують туристи не тільки з України, але й з близького та далекого зарубіжжя. Це й зрозуміло, адже тут можна не лишень оглянути експозиції в приміщенні музею та на просторій відкритій прилеглій території, але й переглянути фільми про історію гончарства, взяти участь у майстер-класах та власноруч виготовити керамічні вироби.

Тут проходять різноманітні творчі пленери та мистецькі гончарні школи, влітку всіх охочих навчають гончарної справи. Віднедавна на території музею організували зону дитячого відпочинку, а на наступний рік планують відкрити авторські творчі майстерні з можливістю проживання для майстрів та учасників творчих шкіл. З цією метою викуплені земельні ділянки, прилеглі до музею, де зараз ведуться будівельні роботи.

Майдан Розрита Могила

Після огляду численних опішнянських музеїв, що входять до комплексу Національного музею-заповідника українського гончарства, екскурсія вирушила далі – в Котелевський район. І тут першим пунктом для огляду пропонується комплексна пам'ятка археології та природи "Розрита Могила". Це місце іменують урочищем, курганом, майданом – і всі ці назви мають право на життя.

Сучасне урочище Розрита Могила виглядає як незвичної форми підвищення. Пагорб висотою 11 метрів над рівнем поля утворює своєрідне кільце діаметром до 110 метрів. У центрі – кругла яма заввишки 35 метрів  і глибиною понад 10 метрів. Стрімкі схили кільцевого валу майже обриваються в центральну заглибину зі сплощеним дном.

Два погляди дослідників Розритої могили ще в XIX столітті позначили й дві гіпотези, пов'язані з пам'яткою. Перша – що це грандіозний курган, поховання скіфської доби, якому понад 2500 років, пошкоджений за якихось обставин; друга – що це пам'ятка типу укріплення навколо давнього поселення. А назва "Розрита Могила" з'явилася кількасот років тому, коли урочище дійсно було пошкоджене. Приводом до пошкодження (розривання) кургану була селітра, тобто її добування промисловим способом 300-350 років тому. З часом місцини, де добували селітру, в народі стали називати майданами.

Урочище Розрита Могила також є пам'яткою природи, адже тут збереглися тварини (птахи, плазуни) та рослини, притаманні степовим районам України і практично не властиві Полтавському поворсклю.

У найближчі кілька років поблизу урочища Розрита Могила планується встановлення конструкції високого оглядового майданчика, а також облаштування туристичної зони відпочинку – об'єктів готельної сфери та закладів громадського харчування.

За словами Олександра Супруненка, входити на територію курганів треба обов'язково з південного чи південно-західного боку – принаймні, не з північного. Стежина до пагорбів звивається між деревами та піднімається на вал із півдня.

Більське городище

Наступним екскурсійним пунктом є всесвітньовідоме Більське городище. За однією з гіпотез, саме його асоціюють зі славетним древнім містом Гелоном. Майже 34 кілометри валів на площі понад чотири гектари – це місце справді вражає. Вже 112 років тривають археологічні дослідження городища, і майже щороку археологи роблять тут нові сенсаційні знахідки.

Так, протягом минулого року тут зробили цікаві знахідки з цінними предметами, а нинішнього року розкопали дитячі поховання та зробили відкриття, що стосується хронології виникнення поселень на території городища.

Тут майже постійно тривають археологічні дослідження, в яких можуть взяти участь і туристи – спробувати попрацювати з лопатами та археологічними інструментами, а також за допомогою металошукача обстежити площу розкопу.

З минулого року на території Більського городища започаткували масштабний Гелон-фест, який у 2018 році відвідали близько десяти тисяч гостей.

Формат етнофестивалю змінили – започаткували велосипедні екскурсії територією історико-культурного заповідника "Більськ" та розгорнули наметове містечко для тих, хто любить відпочинок на природі. Варто зазначити, що й по закінченню заходу зберігається можливість орендувати велосипеди і намети – навіть безкоштовно, як розповіла директор Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Валентина Вождаєнко.

Також для туристичних груп, за бажанням, організовують театралізовані екскурсії городищем – подорожніх зустрічають амазонки, скіфські дозорні, сам Геродот та навіть завжди веселий Бахус. Тут же пропонують до дегустації авторські вина місцевих виробників.

На території історико-культурного заповідника планується розбудова скансену – вже тривають археологічні роботи на ділянці, розташованій поруч із площею де проводиться Гелон-фест. Коли дослідження завершаться, а це, ймовірно, буде наступного року, залишки скіфських жител планують законсервувати, накрити склом та надати для огляду відвідувачам. Також тривають проектні та підготовчі роботи з будівництва музею Більського городища, в який мають повернути всі знахідки, зроблені на городищі, з інших музеїв України.

За бажанням туристів, екскурсію можуть завершити частуванням українськими стравами, приготованими з харчів, якими історично століттями харчувалися наші предки.

Туристична інфраструктура

Окрім відвідин пам'яток, театралізованих дійств та цікавих розповідей екскурсовода, подбали організатори маршруту й про поживу тілесну. За бажанням туристів їм запропонують місця для харчування та відпочинку на будь-який смак: етносадиби, зелений туризм, готельні та оздоровчі комплекси, в яких можна не лише пообідати чи переночувати, але й отримати широкий спектр оздоровчих процедур, включаючи ароматичні та соляні сауни, хамам, аквааеробіку, масажі тощо.

Поки що туристичним маршрутом проїхали представники туристичних агенцій та ЗМІ. Але найближчим часом Департамент культури і туризму планує відкрити цей маршрут для широкого кола відвідувачів.

Ми активно працюємо і готові запустити маршрут вже наступного місяця, хоча, можливо, він буде ще недосконалий. Нам зараз необхідно виписати методичні рекомендації повністю та роздати їх екскурсоводам та туристичним фірмам, які працюватимуть на цьому маршруті. Та ще раз проговорити цінову політику: дещо скоротити, дещо додати

– повідомила директора Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Валентина Вождаєнко.

Згідно з указом Президента, 2018-й рік був оголошений роком збереження культурної спадщини України. Варто сподіватися, що він стане початком розбудови туристичної галузі нашого регіону, адже у цій сфері розкриваються величезні перспективи.

історія, культура, туризм, подорож, скіфи, Більськ, Гелон, Опішне

За темою:

  • У Кременчуці готують фестиваль туризму і крафтових виробників
  • Японець, який дев'ять років мандрує світом, завітав на Полтавщину
  • Полтавський аеропорт уперше після реконструкції прийняв чартер із іноземцями
  • Топ-5 за тиждень :